Маліков: я-то офіцер, а ось як з вами розмовляти?

Прізвище Малікова мало відоме широкому загалу. Народився в Харкові, закінчив корабельний факультет Чорноморського вищого військово-морського училища імені Нахімова, розповідають у "Виборчій Україні". Потім проходив службу на Ленінградській військово-морській базі, був командиром корабля. Пішов в званні капітан-лейтенанта. Здобувши вищу юридичну освіту, за фахом «юрист-правознавець», розпочав роботу в органах внутрішніх справ. У 2005 році, після 12 років роботи в МВС, пішов зі служби у званні генерал-майора. У 2010 році обраний депутатом Севастопольської міської Ради. Потім в 2014 році ненадовго очолив міліцію Севастополя, після анексії півострова відправився в АТО вже, як співробітник СБУ.
Віталій Маліков ніколи не був паркетним службовцем - ні на флоті, ні в міліції, ні в АТО. Його призначення главою АТЦ було очікуваним: після призначення Грицака головою Служби, останній, враховуючи блискучу кар’єру Малікова, призначає його керівником Антитерористичного центру. Однак вже на наступний день, після призначення на Малікова на посаду, на проросійських ресурсах почали поширюватись відверто брехливі матеріали та безпідставні звинувачення стовно останнього.
Перед подіями Майдану, спецслужбіст був депутатом міської ради Севастополя. У лютому 2014, працював разом з Сергієм Куніциним (на той час - представник в.о. президента Олександра Турчинова в Криму). В одному із інтерв’ю Маліков повідомляв свою історію про те як він героїчно покинув Крим.
«Якось вночі мені зателефонували і запропонували очолити УВС, тому що ситуація виходила з-під контролю. Вранці я поїхав приймати справи, але мені вже надійшла інформація, що мене чекають, що будівля заблокована. Я приїхав, але мене не пустили, оточила юрба. Далі стандартна процедура: пиши заяву про відставку, прийми присягу і так далі. Я сказав, що нічого писати не буду, а присягу я вже давав - українському народу, що я керуюся виключно законами України і Конституцію. Після цього я переїхав в будівлю ДАІ, де є пульт управління для зв'язку з районними відділеннями. Вони дізналися, що я пересунувся туди і направили "козачків" для штурму. Зі мною було п'ять даішників з автоматами. Я зрозумів, що там все просто рознесуть. Наказав закритися, а сам вийшов до натовпу. Приїхало чоловік 300. Більшість мене не знало, що говорило про те, що вони не місцеві. Багато п'яних було. Кричали: "покидьок", "бандерівець", "на коліна", "ми тебе зараз розстріляємо", "ми тебе в підвал посадимо". Я тоді сказав: ну, ви визначитеся - розстрілювати або в підвал. Знову відмовився повторно приймати присягу. Мене запитали, кому я служу. Сказав: українському народові. Вони запитують - а ми хто? Я відповів, що частина українського народу. І тут пішло - поїхало: ти не офіцер і так далі. Але я-то офіцер, а ось як з вами розмовляти і звідки ви такі вилізли - питання.
На момент окупації півострова, В.Маліков, разом із іншими патріотами в Криму, продовжили спроби утримати ситуацію наявними силами. Займалися проблемами українських військових,заблокованих у своїх військових частинах «зеленими чоловічками».
Після повної окупації півострову, не склав присягу ворогу, а переїхав до Києва, доповівши своєму керівництву про повернення. З урахуванням, особистих якостей, Малікова було переведено до Служби безпеки України, після чого він одразу ж відбув до зони проведення антитерористичної операції.
Перебуваючи в зоні АТО, В.Маліков налагодив взаємодію між Генеральним штабом, армією, МВС, а також добровольчими батальйонами у зоні АТО. За сприяння останнього, створено міжвідомчий штаб з контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів і вантажів, розпочато патрулювання зведених мобільних груп, завданням яких є припинення контрабанди, організовано охорону і вогневу підтримку груп, що забезпечують високомобільні десантні війська Збройних сил України, процесуальний супровід - представники військової прокуратури Генеральної прокуратури України.
Мабуть успішні дії Малікова, а також незаплямована честь його мундиру, не дають спокою зрадникам, що працюють на країну агресора, змішуючи з брудом чесне ім’я справжнього офіцера. Історію не змінеш, і ті хто стояв поряд з Маліковим у складних, нештатних операціях, для себе давно зробили висновки…

"ПОДІЛЬСЬКИЙ ВІСНИК"
Share on Google Plus