Томпа: розмови про самовизначення для Закарпаття - маргінальний "випендрьож"

Угорська громада Києва виступає проти будь-яких закликів до утворення автономії на Закарпатті та порушення територіальної цілісності України.
Як інформує Цензор.НЕТ, про це заявив заступник голови Київського товариства угорців Тібор Томпа в ефірі "Еспресо.TV".
Організаторів акції "Самовизначення для Закарпаття", проведення якої заплановано біля українського посольства в Будапешті, він назвав "людьми, які не мають жодного стосунку до переважної більшості жителів Угорщини".
"На жаль, є такі маргінали, які хочуть привернути до себе увагу", - підкреслив він.
Водночас Томпа вважає, що на Закарпатті немає угорського сепаратизму і про нього навіть не може йти мова.
"І я від свого імені приношу вибачення Україні, тому що ні про яку автономізацію, навіть не хочу це слово вимовляти, ні про який сепаратизм мови йти не може. Закарпаття є і буде українським. На жаль, тут є певні непорозуміння, але я вважаю, що українці та угорці можуть спати спокійно. Це не те що загроза, це маргінальний "випендрьож", - запевнив заступник голови Київського товариства угорців.
Відзначимо, 12 жовтня ПАРЄ провела термінові дебати стосовно мовної статті закону про освіту. Доповідач ПАРЄ з цього питання зазначив: "Україна має законне право захищати державну мову". А голова української делегації Ар'єв під час дебатів заявив: "60% учнів-угорців не змогли скласти ЗНО з української мови і вступити до вишів". У підсумку ПАРЄ прийняла резолюцію щодо освіти мовами нацменшин в Україні.
Напередодні Порошенко відповів чотирма мовами членам ПАРЄ на питання про реформу освіти. Крім того, Президент України пообіцяв в ПАРЄ: "Україна повністю запровадить висновки Венеціанської комісії щодо закону про освіту, проте вивчення державної мови обов'язкове".
Нагадаємо, 5 вересня Верховна Рада ухвалила закон про освіту, який починає реформу освіти в Україні. 25 вересня Президент Петро Порошенко підписав закон "Про освіту", ухвалений Верховною Радою.
Закон, серед іншого, визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова. Нова редакція закону "Про освіту" передбачає, що діти, які підуть до школи з 1 вересня 2018 року, матимуть можливість навчатися рідною мовою тільки в початковій школі - перші чотири роки. З п'ятого класу всі предмети повинні викладатися українською мовою. Особам, які належать до національних меншин, гарантується право на навчання рідною мовою поряд з українською мовою в окремих класах (групах) комунальних закладах дошкільної та початкової освіти. При цьому представники нацменшин, які почали навчання в школі до 2018 року, продовжать його отримувати за старими нормами, з поступовим збільшенням кількості предметів українською мовою.
Застереження проти нього висловили Угорщина, Румунія, Болгарія, РФ і Молдова.
Згодом у МЗС Румунії висловили стурбованість ухваленим ВРУ законом про освіту, а Угорщина заявила, що припиняє підтримку України на міжнародній арені. Голова Міністерства людських ресурсів Угорщини Золтан Балог звернувся з офіційним листом до міністра освіти і науки України Лілії Гриневич і попросив про особисту зустріч, щоб обговорити новий закон про освіту. Пізніше парламент Угорщини одноголосно ухвалив резолюцію з осудом українського закону про освіту, вказавши на порушення прав угорців у Закарпатті. Рада федерації і Держдума Росії також виступили проти українського закону про освіту.
28 вересня Міністерство закордонних справ України направило закон "Про освіту" на експертизу до Європейської комісії за демократію через право (Венеціанська комісія).
28 вересня набув чинності закон "Про освіту".
4 жовтня Президент Порошенко, коментуючи закон про освіту, заявив: "Реформа освіти важлива для захисту національної ідентичності й мови".
Водночас голова МЗС Угорщини відмовився зустрічатися з Клімкіним під час свого візиту на Закарпаття, а 9 жовтня він заявив: "Угорщина зажадає переглянути Угоду про асоціацію Україна-ЄС у найближчий понеділок".

Share on Google Plus