Мунтян, Ванзуряк, Мотуляк, Саакашвілі. Як борці з баригами давилися волонтерськими варениками

«Черновицкие волонтеры угощают всех в палаточном городке внуснейшими варениками. Такого я давно не пробовал», – написав на своїй сторінці у «Фейсбуці» лідер тих, що колоРади, а за сумісництвом гроза усіх бариг Міхо Саакашвілі.
І можуть над Ніколозовичем сміятися, що він виглядав у холодному наметі як породиста кобила серед стада бізонів. Можуть справедливо обурюватися примітивному піару, бо знають що цей джигіт звик ночувати на м’яких перинах і набивати пузо у дорогих ресторанах. Але ніхто не може звинуватити Саакашвілі у нещирості. Зараз ви зрозумієте чому саме.
Є на Буковині, як і в кожному регіоні, така партєєчка, яка за документами називається «Батьківщина», а насправді – «Родіна». В Києві «Родіну» очолює Юля Тимошенко, на Буковині партією рулить голова обласної ради Іванко Мунтян. І вправно рулить, бо поки Юля сторониться Саакашвілі як чорт ладану, Мунтян розкладає свої політичні яйця по різним кошикам. Диверсифікує, так би мовити, своє політичне майбутнє, адже не знає Іванко, якою частиною тіла до нього завтра повернеться фортуна. Глядиш, переможуть Міхеїлові колоРади і почнуть згадувати незлим тихим словом тих, хто помагав валити «режим ба-ба-бариг», і відсипати на горіхи тим, хто лишився осторонь.
А Іван Мунтян ніколи осторонь не лишається. Він крутиться як вужик на пательні. Як верблюд пролізає у найдрібніше вушко голки. Як справжній політик без мила пхається в інші, менш приємні і запашні місця.
Колись Мунтян моцно посварився з головним чернівецьким РНСівцем Романом Ванзуряком, бо вигнав того із «Батьківщ…», вибачте, з «Родіни». Ромко як справжній натуралізований чернівецький ПОЦ (представник обласного центру) і як запальний мешканець Глибоки, де панують круті нрави і контрабандисти давно навчили весь район жити «по понятіям», таку кривду запам’ятав. На людях про неї не згадував, але знав, що рано чи пізно прийде час, коли доведеться «кинути пред’яву» і добре нагріти руки на простецькій Івановій натурі. Знаючи як Мунтян «очкує» не опинитися в таборі переможців, Ванзуряк використав його, аби «прогнутися» перед грузинським «паханом». Зрозуміли, куди виводить крива? Ні? Тоді ловіть… Вареники, яким ласував Саакашвілі, привезли не абстрактні чернівецькі волонтери, а Мунтянові активістки із організації «Волонтери за Батьківщину». 
Ну і що, скаже скептик, хіба це злочин? Звісно не злочин, але вареники ті ліпили, сир і м’ясо для них купляли на гроші, які збирали з буковинців на… потреби хлопців, які боронять не «Родіну», а Україну у зоні АТО. А замість цього Мунтян з Ванзуряком нагодували ними «злиденного», «обездоленого» і «бідного» Саакашвілі. Тепер зрозуміло, чому Ніконозович так тішився, що вкушає не голубів із сорбетом фуагра (за 150 євро), перекладаючи їх теплими лобстерами по-літньому (за 330 євро) та французькими труфелями (за 440 євро), а давиться простими буковинськими варениками? Бо шара розміру не має!!! Бо глевкий вареник приносить більше політичних бонусів, аніж ті вишукані страви!!! Бо можна мати мільйони (як Саакашвілі), сотні тисяч (як Ванзуряк з Мунтяном) чи десятки (як Оля Мотуляк та її чоловік-рогоносець) тисяч доларів під подушкою, але жлобитися їх витрачати на тих, що колоРади.
Бо тих, що колоРади, нагодують з людських грошей. А хлопці в окопах нехай мерзнуть голодні…

"Подільський вісник"
Share on Google Plus